http://vvr.at.ua

Понеділок, 20.08.2018, 09:02 Адміністратор сайту - Ліпінський Ю.Л.

Вы вошли как Гість | Группа "Гості" | RSS



  Структура Діяльність Контакти |          | Мой профиль | Выход

Меню сайта
Разделы новостей
===================

===================
=
Форма входа
Календарь
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Поиск
Друзья сайта


Статистика



1.Річка Дніпро

   Народившись з невеликого джерельця на Валдайській височині (Російська Федерація), увібравши в себе води Прип’яті і Десни, приходить з Білорусі на територію України вже великою річкою Дніпро, яка має довжину 2201 (981)км та впадає в Дніпро-Бузький лиман Чорного моря. Понад 20 тис. річок несуть свої води у Дніпро, формуючи його стік. 

   Давні греки називали річку Дніпро - Борисфеном, що означає "той, що тече з півночі”, а людей, що жили на його берегах – борисфенітами. Місцеві жителі назвали річку Данапром. З історичних джерел відомо, що в назві Дніпро можна прочитати поєднання двох начал "Дана + Перун”, які є основою життя. Дана у праслов`ян символізує жіночий початок Всесвіту: "да”- вода, "на”- мати, тобто "Мати - Вода”. Перун – божество давніх слов`ян, уособлення небесного вогню, чоловічого начала Всесвіту.

   Предки українців, давні східні слов’яни, називали її Славутичем («син слави») – ця назва досі зрідка використовується як синонім, особливо як поетична назва. Турки називали Дніпро - Узу або Узи. По Дніпру проходив "шлях з варяг до греків” зв’язував Балтійське та Чорне море і вів до Візантії. У народних піснях, історичних думах, український народ називав річку "Дніпром - Славутою”, "Дніпром - братом”, пов’язуючи з ним свій добробут та благополуччя. 

  Нині водою Дніпра користується 70% населення України (у тому числі понад 30 мільйонів людей, 50 великих міст і промислових центрів, понад 10 000 підприємств, 2 200 сільських і понад 1 000 комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни і основна частина (близько 60%) річкових перевезень.



2.Річка Кам’янка 

     Річка Кам’янка - права притока р. Базавлук довжиною 88 км. Протікає по території Апостолівського району з Півночі на Південь, протяжністю в межах району 46,6 км. Нахил річки складає 1.1 метр на 1 км.

 На березі річки розташовані вісім населених пунктів, в яких проживає 8713 чоловік. Річка зарегульована сім'ю переливними греблями. До будівництва каналу Дніпро-Кривий Ріг була єдиним джерелом для малого зрошування на площі 650 га.
  У багатьох місцях річище кам’янисте, на берегах – виходи кристалічних порід, а саме граніту, що й зумовило її назву.
  На річці є єдиний на Дніпропетровщині водоспад. Водоспад розташований біля Токівського гранітного кар’єра, висотою близько 6 метрів. Він утворився на виступаючого з берегів відомого всьому світу червоного граніту. Водоспад є чудовим місцем відпочинку жителів та гостей району. 



3.Річка Інгулець

   Пересікає Широківський район з півночі на південь протяжністю – 58,6 км. Існує кілька легенд пов’язаних з назвою річки.

   Перша легенда говорить, що повертались наші чумаки додому з Криму. Ледве ступали стомлені воли, тягнучи важкі вози із сіллю. Та ось вони неначе оживали і починали рухатися веселіше. Поглянувши на волів, чумаки і собі починали прислухатись. Десь здалеку долинав неясний гул. І тоді промовляв якийсь із чумаків до своїх товаришів: «Ген гулець чути, скоро вдома будемо.» То гула річка, минаючи на своєму шляху пороги. Люди, які інколи їздили з чумаками, не розуміли, про що йде мова, та і почали називати річку, повз яку проїздили, — Генгулець. А згодом назва змінилася на Інгулець та так назавжди і залишилася.

   Друга легенда говорить, що колись у прадавні часи захопили наші землі татаро-монгольські орди. Завойовники тут же стали давати місцям у безкрайніх степах - річкам і озерам - свої назви. Деякі з тих назв залишилися від них і до цього часу, інші - змінилися. Та ось наші предки нарешті прогнали завойовників зі своєї землі, а разом з тим пішли зі степів і деякі їхні назви. Але степову річку люди й далі кликали Монгольцем. Їхні діти називали її Мунгольцем чи Мингольцем. А вже внуки й правнуки - Інгульцем.
     Існує ще дуже багато легенд, пов’язаних з історією річки Інгулець.  



4. Річка Базавлук

    Протікає на сході Апостолівського району, протяжністю в межах району – 20 км. Ця річка виходить з невеличкого ставка неподалік від с. Червоноіванівка Криничанського р-ну. Протікає з півночі на південь і впадає в Дніпро (Каховське водосховище) за 199 км від гирла. Похил 0,61 м/км. Має 6 приток, з них найбільші: Кам'янка (права, 88 км) і Солона (ліва, 56 км). На річці Кам'янка єдиний у Дніпропетровській області водоспад.
   У посушливі роки іноді пересихає і перемерзає. Вода частково використовується для зрошення. Протікає здебільшого по рівнинному степу, але є місця з високими скелястими берегами.

    В гирлі річки на острові Базавлук в 17 сторіччі була Базавлуцька Січ. Назву річки Базавлук (Бузувлук, Бузулук, Базавлук) вчені виводять від тюрського слова "базук", "бузук", що означає "зіпсована вода". Має певну рацію тлумачення з татарської мови, адже саме татари певний історичний час перебували в цій місцевості. Татарське "базау" – "теля", тобто в даному випадку – "теляча річка". Татари займались скотарством і це наклало відбиток на назви річок та інших географічних об'єктів. І Базавлук – один з доказів тому. 



5. Річка Вербова   

   Річка Вербова - ліва притока р. Висунь довжиною 54 км. Протікає на заході Широківського району, протяжність в межах району 22км.  Річка має дуже звивисте русло, яке в спекотні роки пересихає. Вздовж річки є 6 ділянок залуження на площі 40,3 га.
  Походження назви річки очевидне: від верби, яка полюбляє вологі місця – росте в мокрих балках, навкруги ставків, вздовж річок тощо. Цю ж назву мають балки, яких на території області нараховується три.

  Прибережні зони служать зоною відпочинку для місцевих жителів, любителів рибного лову.



6. Річка Вошива
  Річка Вошива - права притока р. Кам’янки яка протікала степовою рівниною довжиною 16 км. Річка брала свій початок біля м. Апостолове та впадала в р. Кам’янка біля с. Михайло-Заводське.  
  На жаль річка досить часто стала пересихати і перетворилась на балку. Обабіч цієї степової річки водилось багато дафній, які в народі тоді називались вошами. За це річку й назвали Вошивою. Таку ж назву отримало й село, яке в 1923 р. перейменовано на Апостолове. Завдяки дафніям в Україні чимало річок і балок з такою назвою. 

  Багато років на річці не проводились ніякі розчищувальні роботи. Це сприяло підвищенню рівня ґрунтових вод, що призвело до підтоплення погребів мешканців міста Апостолове. В 2008 році було розчищено 700 метрів русла по річці Вошива, що дало змогу захистити від підтоплення 70 га площі м. Апостолове.
  Річка зарегульована 19 ставками, які є чудовим місцем відпочинку жителів міста Апостолове. 



7. Річка Висунь

  Річка Висунь - права притока річки Інгулець. Довжина 195 км. Виходить зі ставка біля с. Вишневе Миколаївської обл., тече на південь по Причорноморській низовині. Живлення здебільшого снігове; пересихає у верхній та нижній частині течії. Протікає на південному заході Широківського району, протяжність в межах району всього – 2,1 км. В річку впадає р. Вербова та р. Очеретянка.  

   Вчений В. Лучик довів, що назва Висунь має праслов’янське походження. Її основа – "вис”, що означало - "рідина”, "розливатись”, "текти”. Ця назва збереглась у первісному вигляді, незважаючи на те, що на території, по якій вона протікає перебували різні народи, котрі давали свої назви географічним об’єктам. Можливо назва походить від давньоруського слова  "виска”, що за словником В.Даля означає струмок, річечку, яка зв’язує озеро й ріки. 

8. Річка Жовтенька
   Річка Жовтенька - права притока р. Кам'янки, яка відноситься до басейна Дніпра. Протікає на півночі Апостолівського району, протяжність в межах району всього – 5,5 км. Загальна довжина річки, яка бере початок біля с. Петрове та тече по території Софіївського і Апостолівського районів складає - 42 км. Площа водозбірного басейну 293 км². Похил 1,5 м/км. Долина трапецієвидна, завширшки 1,5 км. Заплава шириною пересічно 100 м. Річище помірно звивисте, шириною до 10 м. В Апостолівському районі річка зарегульована чотирма ставками, площею водного дзеркала - 12 га та загальним об’ємом – 26 тис. м3. Назва річки характеризує особливості води, а саме її колір.

   Річка Жовтенька – це річка з жовтавим, особливо після злив, кольором води. Глинисте річище річки зумовлює колір води в ній. Річка являється зоною відпочинку місцевих жителів та нажаль річка поступово заростає очеретом, міліє та замулюється. 

 

9. Річка Кобильна
    Річка Кобильна - ліва притока р. Інгулець. Протікає по південно – східній частині Широківського району, протяжністю 22 км. Річка Кобильна в літній період пересихає і не має постійного потоку у зв'язку з тим, що розташована в глибокій балці Кобильна з великим ухилом. Під час паводку переповнюються ставки, що знаходяться по балці, річка виходить з русла та затоплює садиби в с. Ганнівка.

    Назва не потребує коментарів. Відображає особивості тваринного світу місцевості. Місцевість по якій протікає річка зарезервована для створення регіонального ландшафтного парку – балка Кобильна.


 

 


 

 






АМУВГ © 2018